Карантинні казки. «Мірус Короно»
Автор Світлана Локоткова, Художник Оксана Хутка
Жив собі мікроорганізм на ім'я Мірус. Він був таким малесеньким, як і всі мікроскопічні організми, зовсім непомітним людському оку. Через спритність та розум він вважав себе найкрутішим. Можливо, це й правда, а може просто через ріжки, що нагадували корону, йому й дали прізвисько Короно. Ще він умів ділитись на частинки та створювати багато своїх копій.
Так ось, перебував у своїй хатинці, в якомусь живому організмі, Мірус Короно, ріс та мріяв побачити світ й інші організми на землі. Зазвичай, це зробити було досить важко, адже назовні не так вже й комфортно, та Мірус розробив план, який виявився досить таки успішним.
Вирвавшись на волю, Мірус використовував свої ріжки, аби, чіпляючись за різні поверхні, перескакуючи через руки людей, подорожувати, адже люди пересуваються набагато швидше, ніж мікроскопічні жителі землі, такі як Мірус.
Короно дуже швидко знаходив місцинку для ночівлі в тілі людини, розмножувався, залишав там своїх родичів та продовжував подорожувати все новими та новими містами, країнами.
Він був задоволений, адже про нього говорили вже по всьому світу. Він став справжньою зіркою, але трохи засмучувало його те, що ніхто не радів його появі.
Коли клітинки-солдати, що стоять на сторожі своїх людських організмів бачили непроханих гостей - Коронокопій, то починалась битва, в результаті якої людині ставало не дуже добре. На допомогу приходили сердитий Кашель Кхи та висока, швидка пані Температурка. Люди хворіли та злилися на Міруса. Також навколо хворого метушились люди в білих халатах та масках, допомагаючи позбуватися непроханих мікроорганізмів з їхнього тіла. І це добре виходило, але люди продовжували боятися Міруса.
Людям ставало краще, а от Мірусу - ні. Він був засмучений, адже не так уявляв свої подорожі і ніяк не хотів, щоб його боялись та намагались знищити.
Також люди часто мили руки, від чого їхня шкіра була такою слизькою, що Короно ніяк не міг зачепитися, він просто скочувався з них. Люди носили маски і перескочити з одного організму на інший ставало все важче і важче.
А ще люди вигадали, що зустрічатись вони будуть в інтернет-мережі: грати один з одним, обмінюватись новинами, навчатись, створювати різні флеш-моби та інші цікавості. Це також дуже-дуже непокоїло Міруса, адже в Інтернет йому не потрапити, а кортіло би. Кажуть, там є свої шкідники - Тіруси і Ко.
Коронині подорожі з кожним разом ставали сумніші й вдавались йому все важче та важче.
Та одного разу Мірус почув дивну розмову людей, які говорили про нього. Ці слова відрізнялись від тих, що Короно зазвичай чув про себе. Його не сварили, не називали найстрашнішим у світі, а казали про якусь чудову нагоду, про якісь досліди та винаходи. Люди хотіли винайти ліки, це Мірус знав. Він боявся цього, бо ліки його вбиватимуть. А от про винахід вакцини він чув уперше. Прислухавшись до слів та надихнувшись запалом науковців, Мірус вирішив з ними подружитись: заскочив на скельце мікроскопа та показав людям всі свої коронки, всі відросточки-колючки. Йому подобалось те, що люди із захватом спостерігали, розглядали його з різних сторін, говорили про його унікальність. Потім розказали Мірусу про можливу дружбу - компроміс. Запропонували хорошу угоду: брати участь у розробці щеплень.
Мірус дозволив науковцям досліджувати себе та погодився не стрибати між людьми з такою швидкістю, не завдавати їм стільки клопоту, а в обмін попросив, щоб люди дали йому славу та можливість трохи подорожувати.
Люди і Мірус жили дружно, бо всі дотримувались угоди. За допомогою Міруса Короно люди винайшли нову сильну вакцину та написали якусь наукову книгу. Та не одну, навіть діткам маленьким казку хтось про Міруса написав, аби всі про нього дізналися. Намалювали картини, де він то суворий, то смішний, то маленький, то величезний з гарнющою короною. Вигадали також діти багато цікавих ігор про Корону, навіть, на радість Міруса, була створена комп'ютерна гра, і це його дуже потішило. Адже Тіруси і Ко на нього не злилися за це проникнення в мережу, а люди віртуально спілкувались з ним, і весело грались разом.
Тепер люди, коли мили руки чи кашляли у лікоть, не згадували Корону злим тихим словом, а вигадували цікаві приказки. Наприклад: "Кашель лови, корона не впаде з голови"....
Придумай і ти щось про Короно Мірус веселе, корисне, віршоване або музичне.
Мий руки, зберігай спокій та співай!
Десять порад батькам при організації роботи
з фізичної культури
1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.
Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.
Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.
2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.
Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкову гігієнічну гімнастику.
На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки «обох батьків», не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато – «побігай ще хвилин п'ять»).
Єдина думка батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до фізкультурних занять.
3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.
4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте її і лише після цього продовжуйте заняття.
5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі.
Пам'ятайте: дитина робить тільки перші кроки в невідомому, для неї світі, а тому вона болісно реагує на те, що навколишні вважають її слабкою і невмілою. Дайте дитині зрозуміти, що ви поважаєте її почуття, бажання, думки і рахуєтеся з ними.
6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.
Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичноїсили.
Не відмовляйте дитині в проханнях купити їй гантелі або навісну перекладину для підтягування (вона хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).
7. Не змінюйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що їй подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти вивченi рухи.
8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала недбалості, виконання абияк, все робила "на відмінно".
9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчатиїїдо фізичної культури власним прикладом.
10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!
Дихальні вправи
Дихальна гімнастикадля діток потрібна для кращого розвитку легенів. Ці вправи дитина повинна виконувати вранці та серед дня. В літній час заняття краще проводити на повітрі. Їх також використовують після ранкової гімнастики та після гімнастики пробудження (денний сон), для встановлення дихання.
Трубач
Сидячи, кисті рук затиснути в трубочку, підняти догори. Повільно видихаючи, голосно промовляти „п-ф-ф-ф”. Повторити 4-5 разів.
Півень
Стати прямо, ноги нарізно, руки опустити. Підняти руки в сторони, а потім плескати ними по стегнах. Видихаючи, промовляти „Ку-ку-рі-ку”. Повторити 5-6 разів.
Летить м’яч
Стоячи, руки з м’ячем підняті вгору. Кинути м’яч від грудей вперед. Промовляти видихаючи „у-х-х-х-х”. Повторити 5-6 разів.
Гуси летять
Повільна ходьба упродовж 1-2 хвилин. Піднімати руки в сторони – вдих, руки вниз – видих, промовляти „г-у-у-у-у”.
Консультація для батьків.
"Вплив комп'ютера на здоров'я дитини"
Ми живемо в час небувалого злету інформаційних технологій. Ми отримуємо інформацію завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними – і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет.
У чому небезпека
Коли мова йде про дітей, головну небезпеку зумовлює той факт, що вплив відбувається на організм, що розвивається. У період дорослішання і позитивні, і негативні фактори мають більш вагоме значення. Яким ризикам піддають своє здоров'я діти, що подовгу сидять біля монітора? Ось найпоширеніші:
· Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп'ютером в одній позі замість занять спортом і активних ігор на свіжому повітрі призводить до того, що м'язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава.
· Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м'язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.
· Концентрація уваги. Тут все не так однозначно. Під час коротких сеансів використання комп'ютера увага, навпаки, тренується, а ось під час тривалих - концентрація втрачається.
· Навантаження на руки. Під час роботи за комп'ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію, в результаті виникає стійке стомлення м'язів рук, що виражається потім в болю суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.
· Навантаження на шию. Шийний відділ хребта під час роботи за комп'ютером також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. У результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що виявляється в головних болях.
· Вплив на ЦНС. Тривале використання комп'ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші вегето-судинні порушення - денну сонливість, полохливість, апатію, неуважність, запальність, слабкість...
· Психологічний аспект. Його теж обов'язково потрібно враховувати. Часто діти, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації - їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікаві інші активності. Крім того, на емоційний і розумовий розвиток дитини можуть справити істотний вплив потоки інформації, одержуваної з Мережі - на жаль, далеко не завжди корисної та безпечної.
· Проблеми з харчуванням.
· Захоплена комп'ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит. Інші діти, навпаки, починають харчуватися неконтрольовано - перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.
·
Як зменшити негативний вплив?
· Обмежити час роботи дитини за комп'ютером до чітко встановленого періоду, відповідного віковим нормам (діти до 6 років - не більше 20 хв на день, 7-8 років - До 40 хв на день, 9-11 років - годину-півтори).
· Привчити дитину періодично робити перерви, хоча б на декілька хвилин відволікаючись від комп'ютера та активно рухаючись, розминаючи все тіло та окрему увагу приділяючи кистям рук.
· Забезпечити правильне робоче місце: комп'ютерне крісло повинно відповідати росту дитини, мати високу спинку та підлокітники. Встановлювати крісло слід на таку висоту, щоб погляд сидячої в ньому людини упирався в центральну частину монітора. Зверніть увагу на освітлення комп'ютерного столу: лампа повинна бути досить яскравою, але не сліпити.
· Налаштувати монітор - виберіть оптимальну яскравість, контрастність. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів. Зверніть увагу, яка стоїть частота оновлення екрану - вона повинна бути максимально можливою (100 герц і більше).
· Навчити дитину робити гімнастику для очей і стежити за тим, щоб під час роботи її обличчя було за 60-70 см від монітора.
Консультація для батьків «Граємо всюди»
Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах?
«Ігри на кухні»
Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:
«Їстівне-неїстівне».
Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.
Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.
Відгадуємо «Смачні» загадки.
В полі народився,
На заводі варився,
На столі розчинився.
Відповідь: Цукор
|
Маленьке, здобне
Колесо їстівне.
Я одна його не з'їм,
Розділю хлопцям всім.
Відповідь: Бублик
|
Дідусь сміється,
на ньому шубонька трясеться.
Відповідь: Кисіль
|
Холодок в пакеті
Їдять і дорослі і діти
Холодок, холодок,
Дай лизнути тебе разок!
Відповідь: Морозиво
|
В воді родиться, а води боїться.
Відповідь: Сіль
|
Наші поросятки зросли на грядці,
До сонечка бочком, хвостики гачком.
Ці поросятки грають з нами в хованки.
Відповідь: Огірки
|
«Колір, форма, розмір»
Мета: розвиток пам'яті, мислення, уваги, логіки.
Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.
«Відгадай»
Мета: формувати вміння думати і аналізувати, збагачувати мову, розвиватитворче мислення, уяву, пам'ять.
Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!
«Хто більше»
Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.
Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!
«Назви лагідно»
Мета: формування навичок словотворення.
Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.
«Обзывалки»
Мета: розвиток мовлення, пам'яті, уваги, почуття гумору.
Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, н-р, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти - яблуко!, А ти - ананас! А ти - банан! Тощо)
Завдання на розвиток дрібної моторики:
1. розсортувати білу і червону квасолю;
2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;
3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
4. порахувати скільки столових (чайних) ложок, н-р, рису увійде в чашку, банку...
Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.
Фантазуйте і грайте на здоров'я! 
Немає коментарів:
Дописати коментар